Ті хто критикує владу за це від неї нагород не отримує!  

 

Стаття про роздачу слонів розміщена в «Універсальній газеті» через майже добу поширена і іншими сайтами. Стаття про нагороду непричетних та покарання безневинних. Одною з думок є те, що написано в заголовку. Одна з її героїнь теж дочиталася через пару діб і о другій годині ночі(!) написала свої враження. А чого було ще очікувати? Один з героїв статті, що вранці побачив нове цькування від «молодого наукового дарування» в розмові по телефону прокоментував коротко: «Жалкую, що з дитиною зв’язався та прокоментував «заслуги перед народом України! А боровся за українську назву не за грамоти, а за ідею, як і в 1989-1991 за незалежність України». Звичайно що таке дитячим розумом не осягнути, навіть якщо його прикрасили вченим ступенем.

Далі для ясності варто навести коментар героїні, яку з її слів «популяризували:

«Друзі, це – популярність! 🙂 Один місцевий сайт присвятив мені цілу статтю. Точніше тому, яка я безсовісна і що за мною ледь не Гаага плаче. То навіть не стаття – то шедевр. І якби ж це зробив сайт єлисаветинців, то не було б нічого дивного. Від них я вже чого тільки не наслухалася. Але тут зовсім інша справа. Сайт нібито спільних поглядів.
Чим же я заслужила таку честь? Просто отримала грамоту. «Та як вони посміли?! Що вони собі думали?! І куди ото дивляться Макрон із Трампом?!» – це основні питання, які порушені в цій статті. І байдуже, що, окрім мене нагородили багатьох. Саме моя грамота спричинила серцевий напад у автора статті. Зірка все одно я, усі претензії тільки до мене.
🙂 Претензія перша. «Примазалася», а все тому, що в неї «кумівство», «сватовство» і «блат». Оце заявочки. І це я ще в лотерею не вигравала! А ще я НІБИТО виступаю і НІБИТО пишу статті. Якась прямо «Битва екстрасенсів».
🙂 Претензія друга. У своєму дописі на ФБ, присвяченому річниці перейменування, я не згадала «всіх помітних борців». О, святий Цукерберг, поясни автору статті, що у дописах на ФБ тегають тих, хто є у тебе в друзях.
🙂 Претензія третя. Найшедевральніша! Я нібито вступила «в перепалку» з «відомим журналістом, краєзнавцем» і «сподвижником» (автором статті) Анатолієм Авдєєвим. І в цій перепалці «більше години юродствувала, зголялася і не вибачилася за хамство» (тсс, тільки не кажіть мамі і моїй першій вчительці), а потім ще й підступно і зі злочинними намірами стерла переписку, щоб приховати сліди свого страшного злочину проти людства. Ого, та я просто міс геніальність!!! І вся моя нелюдська лють, за версією автора, тільки тому, що в дитинстві мене батьки “заставляли вчитися”. Правий таки Фрейд – усе йде з дитинства) Насправді ж усі недолугі, образливі коментарі пана «сподвижника» на мою адресу ніхто не видаляв, вони красуються під моїм дописом і кожен їх може побачити. Про всяк випадок, додаю скан його шедевральних коментів. Тут уже зрозуміло, хто там кому грубив.
Усе це насправді смішно, особливо, коли думаєш, що людина витратила стільки часу й місця на сайті, які можна було б використати раціональніше, написавши про дійсно нагальні питання міста, а не плакати через чиюсь грамоту.
А все тому, що «відомому журналісту і краєзнавцю … нічого з нагород взагалі не дісталося» (цитата).»

Таких активістів популяризувати варто. А ще варто звернути увагу на те, що серед їх запеклих друзів «єлисаветградців» такого вихваляння та внутрішньої гризні немає. Мабуть, тому що «відомості оплати закриті, як комерційна таємниця та грошей для організації внутрішнього спокою вистачає. А тут бачимо три етапи самореклами: похвалитися грамотою, влаштувати перепалку в мережі, похвалитися статтею. Далі будуть співчуття друзів. Назви статей пані Ольги варто було б навести. І здається головний етап її «боротьби» невідомо за що починається тільки зараз, бо їй допомогли з інформаційним приводом, який вони особисто і спровокували в мережі. Всі інші нагороджені просто скромно промовчали. А ще про нагальні питання міста. Скільки їх вирішила  пані Ольга Кирилюк, і чи прийде з пікетом під стіни міської ради вимагати її перейменування? До речі на ранок 24 липня 2017 року в петиції за перейменування ради відсутні прізвища та імена нагороджених Ольги Кирилюк, Юрія Митрофаненка, Тетяни Бородіної, Світлани Ковтюх, Ігоря Козуба та керівників нагороджених громадських організацій Олександра Ратушняка та Віктора Шарого. Коментарі потрібні? Не купили комп’ютера або дуже зайняті?

Коротко про себе. Василь Чорний, як і Віктор Шевчук з сайту «Русскій єврей» є псевдонімом групи авторів під одним прізвищем. Нас обох давно подали в розшук. І тому ми обоє оприлюднюємо таку довідку. І шукайте на на здоров’я. Хто входить в групу і скільки нас, то вибачте… Приємно спостерігати за пошуком. А ще в Кропивницькому шукають Степана Байду, який поки що не прокоментував цю подію, спостерігаючи за діями пані Кирилюк, але здається був присутнім на церемонії вручення та єхидно посміхався. І допоки по місту бігають агенти «антиукраїнських спільнот» та подібні «молоді дарування» наше умовне підпілля необхідне. Ради вдячних читачів будемо на зв’язку з тими по кому пройшлися  «дуже науковим катком», і всі побачили чим займаються «справжні науковці».  Непришиблені  та адекватні все розуміють правильно. Справа не в грамотах, а зовсім в іншому – в смітті серед патріотів, яке несамовито верещить про «заслуги», яких насправді немає.

А взагалі у всі часи молодь дослухалася до порад старших. Далі можу спрогнозувати ситуацію, що молода, запальна, не дуже вихована, і практично насправді неадекватна Ольга Кирилюк поставить знак рівняння між Василем Чорним та Анатолієм Авдєвим. Вона почне знову тупо цькувати в мережі останнього. А на більше, здається просто розуму забракне. Цю статтю вона теж знайде через дві-три доби, і знову чергова партія бруду вже з кількох боків з боку нескромних, що не дивилися у дитинстві гуморістичний журнал «Єралаш» та зовсім не мають почуття гумору та пристойного виховання. Прикро і сумно це спостерігати. А чому звернули увагу лише на Авдєєва, хто туди спрямував? Свій прогноз не пишу.  А де інші з другого списку, яких обійшли в «роздачі слонів»? Вони ображаються на брак уваги пані Ольго з сподвижниками? Але головна прикрість в тому, що шановна пані Ольга з своїми друзями, чи не розуміючи чи навмисно ллє воду на млин єлисаветградців. Потрібен, здається матрос Железняк з маузером, пострілом в повітря та грізним окриком –«Годі!»

А взагалі всім відомо, що тим хто критикує владу  за це від неї нагород не отримує! Це стосується підозрюваного з боку пані Ольги. І він до того звик, а отримуючи нагороду можливо і образився, бо не з тих рук.

Василь Чорний

http://www.ungazeta.info/?p=934&embed=true#?secret=D72A5CvY2e

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s