ТЕЧЕ РІЧКА НЕВЕЛИЧКА… Розповідь четверта: СУГАКЛІЯ – УРОЧИЩЕ І РІЧКА

 

Розповідь четверта: СУГАКЛІЯ – УРОЧИЩЕ І РІЧКА

Офіційно річка називається Сугаклія, хоча у різних письмових джерелах пишуть Комишувата (Кам’янувата) Сугоклія, Сугоклей, Сугоклея. Витік річки розпочинається у розлогій балці села Солдатське Новоукраїнського району, річка впадає у Інгул неподалік мікрорайону Гірник та Завадівки. На Сугаклії розташовані села Миколаївка, Карлівка, Соколівське та м. Кропивницький. Найперший документ, який фіксує цей топонім за 1698 рік, називає його урочищем Сугаклія. Саме у ньому відбулася подія, яка вписала Сугаклію в історію. Сталася вона під час нескінченних російсько-турецьких війн. Гетьман Іван Мазепа, дізнавшись про намір загону татар здійснити глибокий рейд у тили Війська запорозького, дав завдання кошовому отаману Івану Гусаку вийти із загоном компанійців Павла Федоріва назустріч ворогу і зупинити його. Козаки отаборилися у скелях урочища, три місяці ”терплячи від страшного холоду і нестатків, довго чекали босурманів і нарешті, уже в травні, 20 дня дочекалися прибуття в урочище Сугаклію одного білгородсько-ногайського загону з 76 чоловік під керівництвом Давлет-аги…Козаки хоробро напали на татар, поки ті не встигли стати кошем, і зав’язали з ними бій. Він тривав дві години. Нарешті, коли під Давлетом-агою вбили коня, він сів на іншого коня й кинувся навтіки, за ним помчав і весь його чамбул. Тоді козаки поскакали слідом за татарами й одних з них побили в полі, інших розігнали, а ще інших, шістьох, полонили й відвезли гетьману”. Мазепа відіслав полонених до Москви, там їх допитали і одержали цінні дані щодо планів татар. За доставлені вісті Івана Гусака та Павла Федоріва нагородили грошима і подарунками і відпустили додому. (Цитується за Д. Яворницьким). У козацьких документах того часу знаходимо дані про зимівники січовиків на Інгулі і Сугаклеї, один з них розміщувався на лівому березі річки, русло якої було на дні урочища. Належав він кошовому Гусаку, був якраз там, де існувала невелика переправа через Сугаклію, біля розлого дуба, якому на той час було вже понад сто років. Відтоді почала писатися нова історія урочища, яке здебільшого називали річкою.
(Далі буде).

Фото Юрій Матівоса.
Фото Юрій Матівоса.
Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s