ТЕЧЕ РІЧКА НЕВЕЛИЧКА… Розповідь третя. СУГАКЛІЯ – РІЧКА І УРОЧИЩЕ

Розповідь третя. СУГАКЛІЯ – РІЧКА І УРОЧИЩЕ

Топонім СУГОКЛІЯ у нашому краї, певне, найбільш поширений і надзвичайно мало вивчений У монографії А. Кривульченка ”Водні об’єкти Кіровоградської області”, К-д, 2011, названо річки Сугоклія, Сугоклія-Березнувата, Сугоклія- Кам’янувата, дві Сугоклії-Комишуваті. Крім того, існує урочище Сугоклія. (Урочищем фахівці називають будь-яку місцевість, що відрізняється від навколишнього оточення – ділянка лісу серед степу, балка, річкова долина тощо). Поняття інколи вносять плутанину у визначенні об’єктів. Справді, їх дуже важко відрізнити один від одного, особливо коли дном балки (долини) протікає річка чи струмок. Саме таке урочище маємо у південній околиці Кропивницького, яке здавна прийнято називати річкою Сугоклією. Відразу про назву. Її чомусь виводять з тюркського ”сайгак”, ”сугак”. Хочу заперечити цьому. Ще М. Грушевський не радив фонетичного дослідження невідомої назви. Справді, ”сайгак” і ”Сугаклія” звучить дещо різно. У нас чомусь більшість гідронімів – Інгул, Ташлик, Тясмин, Бешка, Тікич, Ятрань виводять як не з тюркського, то татарського. Хоча добре відомо – кочівники ніколи не затримувалися на одному місці, назви йому не давали. Етимологію слів треба шукати у мові аборигенів, які довгий час заселяли певну місцевість. У нашому випадку маємо козацькі поселення на берегах річок і в урочищах. Балки, байраки, долини колись були руслами річок. Є в українській мові таке слово ”суга”, ”осуга” – масні, клейкі плями на воді. Найбільше їх буває у заплавах річок, порослих очеретом чи осокою, та біля скелястих берегів, бо граніти та інші тверді породи виділяють своєрідні масла, що вкривають водну поверхню. У записах німецького натураліста, геолога і етнографа, академіка Петербурзької АН Петера-Симона Палласа, який з науковою метою побував у наших краях влітку 1794 року, сказано: ”Біля Сугаклії є пласти крупнозернистого граніту з блідим польовим шпатом”. (Відзначу, академік пише СУГАКЛІЯ). У реєстрі річок за 1697 рік, внесеному до ”Літопису Самійла Величка”, згадується річка з назвою СУГАКЛІЯ і струмок СУГАКЛАЙЧИК. Я довіряю першоджерелам.
Такий короткий вступ до наступної розповіді про урочище, сьогодні воно річка Сугоклія у місті Кропивницькому.
На світлинах зображено верхів’я річки Сугаклії на території Бобринецького району та Сугаклії-Кам’януватоі біля Кропивницього.
(Далі буде).

Фото Юрій Матівоса.
Фото Юрій Матівоса.
Юрій Матівос
Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s