Посадовці чи журналісти: хто недопрацював для «відкритих даних»?

Концепція відкритих даних для Кіровоградщини більш ніж нова. Незважаючи на поступову комп’ютеризацію документообігу, розуміння того, що є публічною інформацією у форматі відкритих даних, у безпосередніх розпорядників даної інформації відсутнє. На жаль, і про це також варто згадати, не надто поінформовані про це й самі журналісти.

Та все ж наприкінці лютого 2017 року за ініціативи регіонального координатора ІМІ в Кіровоградській області до міського голови Кропивницького від імені журналістської спільноти, за підписом більш ніж двох десятків редакторів та журналістів місцевих видань, було направлено відкритий лист з вимогою вирішити питання оприлюднення на офіційному сайті міськради масивів відкритих даних, що передбачено 835-ю постановою Кабміну. Текст звернення до того ж було озвучено на черговій сесії міської ради. І, як не дивно, реакція не забарилась. Минув тиждень — і на оновленому сайті міськради з’явились спеціальні вкладення «Набір відкритих даних», що містили, на жаль, переважно зовсім не ту інформацію, та ще й не в тих форматах.

Про причини такої некомпетентності та перспективи вирішення виниклої ситуації вдалось дізнатись у сертифікованого тренера з відкритих даних проекту «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах» Світлани Литвиненко.

«У міській раді почали працювати в цьому напрямку, однак розуміння ідеї відкритих даних і мотивації відкривати інформацію у посадовців не було. І про це свідчить кількість наборів відкритих даних, які оприлюднили за три з половиною місяці з моменту звернення журналістів, і їх якість, — розповіла Світлана Литвиненко. — Серед виконавчих органів міської ради можна назвати явних лідерів відкритих даних, які відкрили інформацію, яку від них вимагали, але аутсайдерів, на жаль, більше. Однією з причин такої ситуації стала не тільки відсутність нормативної бази для відкритих даних на місцевому рівні (розпорядження міського голови, рішення ради, положення про набори, накази про визначення відповідальних осіб), а й брак методичних роз’яснень та інструкцій щодо відкритих даних узагалі. Тобто постанову спустили, а як її виконувати якісно — не роз’яснювали.

У міській раді в межах проекту «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах», який фінансує Уряд США через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) та Департамент з міжнародного розвитку уряду Великобританії (UK aid), розпочалася серія тренінгів з відкритих даних, де я намагаюсь донести до держслужбовців головну ідею відкритих даних, показати їхню ефективність в управлінні містом, розповісти, як створювати якісні набори відкритих даних і чому не варто обмежувати себе тільки визначеним переліком інформації, що має бути на сайтах рад у формі відкритих даних. Працівники окремих підрозділів демонструють готовність працювати в цьому напрямку й відкривати дані, однак є й такі, які не відвідують тренінгові заняття і не оприлюднюють даних узагалі».

Проведена серед посадовців робота не була даремною: уже 9 червня на офіційному сайті міської ради Кропивницького за підписом секретаря міськради Андрія Табалова було оприлюднено розпорядження № 40 «Про набори даних, що підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних»

Серед найцікавіших для журналістів тез варто виділити обов’язкове, до 25 червня 2017 року, призначення відповідальних осіб за підготовку, передачу, актуальність, достовірність та оновлення інформації, що підлягає оприлюдненню у формі відкритих даних, і визначення періодичності оновлення даної інформації. Крім цього, до все того ж 25 червня посадовців зобов’язали зареєструватись на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних та забезпечувати актуальність наборів даних шляхом їх оновлення не пізніше п’яти робочих днів з дня внесення змін до набору даних.

Звучить і справді непогано, однак як свідчить досвід, між гарною ініціативою та її практичною реалізацією — величезна прірва, яку самі місцеві журналісти, як це не сумно, не надто намагаються подолати. Показовий приклад: два тижні тому, 31 травня, у закритій Facebook-групі журналістів Кропивницького все та ж Світлана Литвиненко звернулась до колег з проханням допомогти з формуванням списку інформації, яку передусім бажано було б бачити на сайті міськради у формі відкритих даних. Реакцією на звернення стали «аж» дві пропозиції, що свідчить про пасивність місцевих медійників та нерозуміння важливості даного питання.

І поки посадовці міської ради намагаються розібратись у форматах зберігання інформації, працівникам кропивницьких ЗМІ варто задуматись над необхідністю активніше боротися за власні права чи принаймні підтримувати тих, хто намагається змінити ситуацію на краще.

 

 

Павло Лісниченко, регіональний представник ІМІ у Кіровоградській області

 

Матеріал підготовлено в рамках проекту «Мережа медіа-спостерігачів», який виконує ІМІ за підтримки Посольства США

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s