Нові вибори Цапюка – від політики чи для грошей?

Минулого тижня облрада відправила на доопрацювання два проекти рішень щодо перспективного плану об’єднання громад Кіровоградщини. Проти були представники «Опозиційного блоку» з Олександрії, і, на наш погляд, для цього в них були причини окрім озвучених заступником міського голови районного центру Людмилою Давиденко.

Цапюк_ПР
Степан Цапюк, фото – Антикоррупционный портал job-sbu.org

Адже двома тижнями раніше беззмінний мер міста, екс-голова обласної організації Партії регіонів Степан Цапюк заявив про готовність піти на нові вибори, і запропонував для цього об’єднати місто в громаду з сусідніми селами і селищами. Раніше такий варіант він називав «зашморгом» на шиї муніципалітету. Чому насправді змінив думку, і чи готові йти назустріч інші можливі учасники процесу – не така вже й таємниця для обізнаних. Ще 5 травня Цапюк розпорядився провести громадське обговорення з питання отримання згоди на об’єднання Олександрії та 15 населених пунктів району. Якщо це станеться, в новій територіальній одиниці потрібно буде вибирати нову місцеву владу – саме цей факт, схоже, і став вирішальним аргументом на користь прийняття неочікуваного рішення. Його міський голова в публічному виступі назвав «єдиним виходом», щоб піти на нові вибори – і йому самому, і депутатському корпусу міськради.

Втім, його одноосібного «добра» в цій справі недостатньо – об’єднання територіальних громад в Україні за законом проходить виключно на добровільній основі. А в районі поки не дуже рвуться пускатися в цю авантюру. Наприклад, Вікторія Лисенко, селищний голова Приютівки, назва якої фігурує в розпорядженні, прямо заявила журналістам: для неї звістка про ініціативу з райцентру стала шоком.

– Буквально півроку тому була інформація про те, що наші села і селища є нерентабельними, що таке об’єднання з містом Олександрія зажене в кабалу місто. Тому, така докорінна зміна позиції, думаю, шокувала не тільки мене, а й громаду, – каже вона.

За словами Лисенко, якщо селищна громада і надумає з кимось об’єднуватися, то це будуть сусідні села – Протопопівка, Костянтинівка, Косівка, Войнівка, Головківка, але ніяк не місто Олександрія. Всі вони, до слова, також згадуються в документі, який підписав Цапюк. Подекуди офіційні особи місцевого самоврядування також встигли висловитися в тому дусі, що між собою – будь ласка, а ось перспектив в одній «упряжці» з містом не бачать.

І на те є об’єктивні причини. У тій же Приютівці 80% землі – промислового призначення, працює цукровий завод і низка інших бюджетоформуючих підприємств, дві школи, садок, лікарня, аграрний ліцей, музична школа. Головківка, звідки «родом» один з сільськогосподарських холдингів національного масштабу, завжди була самодостатнім населеним пунктом. Сусідня Протопопівка заробляє на платі за землю сільськогосподарського призначення, і теж не поспішати ділитися цими доходами з 90-тисячним містом.

І хоча сам міський голова Олександрії стверджує, що йти на об’єднання заради виборів його підштовхує «політичний тиск», справжні причини зміни курсу на 180 градусів цілком можуть критися як раз у фінансово-економічній, а не політичній площині.

Так, друге за кількістю населення місто області є в ній найбільшим споживачем державних вливань. З виділених у цілому на Кіровоградщину за минулий рік грошей стабілізаційної дотації, медичної та освітньої субвенцій, Олександрії дісталося найбільше – майже 11 мільйонів гривень. Трохи менше – 10,7 млн., пішло до обласного центру, де живе майже втричі більше людей, працює кілька державних вишів і маса держструктур, розташований ряд великих обласних медичних закладів, військових частин та інших установ, які фінансуються з держбюджету.

Ті, хто розбирається в методиці бюджетних розрахунків, стверджують, що при розподілі зіграв роль, у тому числі, середній показник доходів місцевого бюджету на одного жителя. Як зазначив на тій же сесії облради голова ОДА Сергій Кузьменко, саме Олександрія та Світловодськ наразі є першою та другим “з кінця” за цим показником серед населених пунктів області. Зокрема у місті, яким фактично з 1998 року порядкує Степан Цапюк, він складає трохи менше 1,5 тис. грн. Для порівняння, в Олександрійському районі, якій частково прагне приєднати до свого муніципалітету міський голова, ця цифра майже вдвічі вища – 2,8 тис. грн.

Згідно з даними статистики, однією з найнижчих у регіоні у минулому році була і зарплата в Олександрії. Якщо в цілому по області її середній показник склав 3,974 грн., то в колишній шахтарській столиці – на 600 «з хвостиком» гривень менше. Нижче – тільки в Бобринецькому та Новгородківському районах.

Знаючі люди стверджують, що на сьогоднішній день лише близько третини доходів міського бюджету забезпечується працюючим бізнесом. Решта потрапляє з державної скарбниці до місцевої, у тому числі, через податок на доходи фізичних осіб, який сплачують зі своїх зарплат медики, педагоги, держслужбовці – тобто фактично з державного бюджету.

Об’єднання з успішними селами і селищами з їх працюючими підприємствами, землею та іншими ресурсами, поза будь-яким сумнівом, покращить фінансові справи Олександрії, міським головою якої, а значить – і «старшим» по всій громаді Цапюк, очевидно, планує залишитися після нових виборів. Така мотивація, до слова, виглядала б куди більш правдоподібно, ніж озвучувана ним версія про політичний тиск і радикалів, які ось-ось, та й «розійдуться», не дай Бог. Та й коли це вибори ставали «ліками» від політичних загострень? Швидше – живильним середовищем…

Андрій Трубачев

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s