Тричи Дворцова

Містика та магія назв і співпадіть не скоро полишить Кіровоград. Нещодавно під шаленим тиском проросійського лобі та зомбованих колоніальним романтизмом хохлів у місті з’явилася вулиця Дворцова.  З’явилася втретє… Цікаві  ті появи та зникнення, і варіації навколо довжини вулиці.

Сам палац для імператора збудували у середині  позаминулого сторіччя, і саме звідти пішла вперше назва вулиці довжиною у шість кварталів. Далі перетнувши рубіж Миколаївського проспекту, що потім став Великою перспективною( і теж тричи) вулицею, Дворцової вже не було, бо вулиця звалася Верхньо-Донською. Теж питання чому саме так? Ймовірно через донських козаків, яких навчали у двох групах місцевого кавалерійського юнкерського училища. Ймовірно що і відтинок у шість кварталів до побудови палацу теж був «донським» за назвою.

Але «дворова топоніміка» зникла з зникненням монархії у сусідній Росії, і все що починалося біля кавалерійського плацу до самого вигону за Великою Балкою почало носити «світле ім’я Леніна», аж до вересня 1941 року. Фашистам совкові назви були ідеологічно ворожими, і тому недовго замислюючись вони повернули здебільшого назви до 1917 року. В 1944, після визволення ім’я Леніна знову повернулося центральній вулиці міста У повному обсязі. А до того Дворцова вперше закінчувалася на згаданому вигоні за Великою Балкою.

А от третього разу настирно вертаючи в місто колоніальну назву вулиці, їй за традицією напівєврейського містечка в минулому зробили  «обрізання» довжини, бо за вулицею Кропивницького, як і раніше «Ленін завжди живий»…  Дворцова вулиця втретє отримала знову новинну третю довжину(протяжність). А крім цього багато говорили за відсутність самого слова в українській мові, та його схожість на російське прізвище Дворцов. Містика перемогла і тут! Виявилося, що в будинку за номером 38, на цій вулиці проживав мешканець Кіровограда, в паспорті якого значилося – «Ілля Дворцов».

Кіровоград. Вулиця Леніна. 7 листопада 1958. Дворцов шостий зліва.

За тією ж  дивною містикою   подій «дворову назву» до міста приносили завжди «прішлі люди»: першого разу  – росіяни,  другого – німці, а третього нова влада донецьких регіоналів. Чим це закінчилося перші два рази нині всім без винятку відомо.  Тепері всі чекали третьої розв’язки подій…   І як би хтось цікавився тою історичною містикою, то можливо б і не наважився на те перейменування, зваживши на наслідки двох перших, але перемогло засвоєне, що «історія рухається за спіраллю» та забудькуватість про «ефект Як росіяни прикинулися перед Путіним непитущими». А тим часом вже кілька журналістів писало, що серед  донецьких є випускники  місцевого інституту «штучного інтелекту», і тут всі переконуються що все ж штучний інтелект, і є штучним, тобто не справжнім.

Містику назв і співпадінь можна побачити і в іншому. Всім відомо, що місто носило назву Зіновьєвськ, на честь свого земляка. Але сталося вбивство Кірова( Кострікова-Цукермана), в якому звинуватили саме земляка Апфельбаума-Радомисльського- Зіновьєва. І ніби мабуть тому місто автоматично перейменували спочатку в Кірово, а потім і в Кіровоград.  А от будинок  № 88, в якому колись народився Григорій Євсєєвич Зіновьєв стоїть нині на вулиці, що носила донедавна ім’я Кірова.  І скільки такого дивного і містичного ще приховує історія міста?

 

Анатолій Авдєєв

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s